218-й округ: скандальний “риг” і “сепар” Калашніков

samooborona

Цей округ охоплює частину Святошинського та частину Оболонського району.

Якщо в 96-му окрузі за перемогу точиться справжня війна, то в на цьому окрузі запеклих боїв поки не очікується.

Хоча тут лише 14-ть кандидатів, але є свої сюрпризи.

Чинний нардеп Володимир Ар’єв у цьому окрузі виграв вибори 2012-го року. За мандат боролися тоді 18-ть кандидатів.

Ар’єв, представник “Батьківщини”, переміг з результатом майже у 40 %, обігнавши Олександра Третякова (набрав понад 25 %) та Лева Парцхаладзе (майже 12%).

Тепер його головний конкурент Олександр Третяков має сусідній округ (219-й) в Святошино і йде, як і Ар’єв, від рейтингового блоку Петра Порошенка. Тобто фактично має гарантовану перемогу.

У блоці Петра Порошенка Ар’єв потрапив невипадково. Саме він разом із колишнім конкурентом Левом Парцхаладзе відповідав навесні за роботу та кадрову політику штабу Порошенка в Київській області. 

Ар’єв в Святошинському районі разом із своєю командою системно допомагає активістам боротись за зберження Біличанського лісу, яке в столиці намагаються забрати й роздерибанити сусідні смт Гостомель та Коцюбинське.

Але попри активну громадську діяльність з Ар’євим траплялись і доволі скандальні випадки.

Так перед виборами 2012-го року “Українська правда” писала про те, що Ар’єв задекларував Мерседес вартістю… 136 гривень. Ось як він тоді пояснив таку занижену вартість авто:

“GLK 350 новий у повній комплектації коштував на початку 2010 року 51 тис. доларів. Проте, цей автомобіль не користувався попитом – бо всі вважають що мерс має бути розміром з коровник, а цей кросовер – мініатюрний. Один мій знайомий, один з топів УкрАвто (публічно не називаю прізвища без його згоди) сказав що у них є на стенді GLK з поламаними дверима і що вони готові віддати його за третину ціни. Мовляв, нікому не треба. Це був рік, коли зима імені Черновецького була особливо бездоріжньою і ми продали свої седани та шукали позашляховики. Я вчепився – зловив на слові. Наступного дня на тверезу голову він, може і пожалкував про браваду, але слово є слово.”

“Ви би бачили обличчя продавців салону, коли вони оформлювали мені автомобіль. Ніколи не забуду.:) Дверні механізми довелося повністю міняти – це коштувало близько 25 тис грн, бо гарантії на машину за таких умов продажу не оформлювали. От і все. Цю історію пів-Києва знає”, – зазначив депутат.

Але Мерседес – не єдиний скандальний момент, який трапився з Ар’євим під час депутатства. Журналісти неодноразово виявляли, що його картка голосує в парламенті за відсутності нардепа в Україні.

Один з випадків трапився у жовтні 2011 року, коли нардеп був у США. Одне з питань, яке піднімали майданівці – це неособисте голосування в парламенті й опозиція нібито з цим боролась.

Але навіть після майдану картка Ар’єва продовжувала іноді жити окремим від депутата життям.

У квітні 2014-го року, коли Ар’єв був в ПАРЄ, картка знову проявила себе, що різко засудили і активісти і працівники ЗМІ.

Ар’єв тоді на своїй сторінці у Facebook пояснив це ось як:

Але користувачі соцмереж на тому не заспокоїлись. Зокрема журналіст УП Сергій Лєщенко, який зараз балотується в нардепи відреагував так:

“Депутат Володимир Ар’єв не витримав напруження дискусії. Спочатку він видалив мій комент про те, що картка Ар’єва голосувала в Києві, поки він був у Страсбурзі (це після аналогічного скандалу з карткою Ар’єва, коли він був у Вашингтоні). Після кількох повторних репостів Ар’єв заблокував мене на фейсбуці. Загалом це – ілюстрація не дуже вдалого прикладу походу журналіста у політику. Знімав би краще фільми про донецьку мафію – може, грошей було би менше, зате користі більше”.

До речі, Володимир Ар’єв належить до тієї природи нардепів, які кристалізувалися із журналістів (Ірина Геращенко, Ганна Герман і т. д.). Спершу Ар’єв пішов в нардепи від “Нашої України – Народної самооборони” його поставили у списку під прохідним 10-м номером. Це був 2007-й рік.

Тепер медійник Лещенко, як і Ар’єв, подався у політику. І йдуть до Верховної Ради колеги від однієї політичної сили. Тільки Лещенко за списком, а Ар’єв мажоритарник.

За 2 роки депутатства нардеп подав 15 запитів.

Також брав участь у законотворенні (24 законопроекти).

Вибори для Верховної Ради низкою кандидатів використовуються як можливість пропіаритись для місцевих виборів у Київраду, які мають відбутися наступного року. І округ Ар’єва щодо інших кандидатів має саме таку природу.

Цієї весни до Київради в окрузі N29 (Оболонь) переміг помічник Ар’єва – Владислав Турець.


Тепер по округу Ар’єва балотуються троє кандидатів, які неуспішно конкурували з Турцем за місце у міському самоврядуванні.

З-поміж таких 3-х кандидатів є представник Ляшка – киянин Олексій Бевзюк. На виборах до Київради у своєму окрузі він посів друге місце. Бевзюк працює заступником директора ТОВ “Вістабуд”.

Сільські вила Ляшка в уяві Бевзюка непогано поєднаються з класичним інтер’єром.

Бевзюк має акаунти в соцмережах “Вконтатке” та “Одноклассники“.

До і під час майдану в соцмережі головною темою для новоспеченого політика були стосунки чоловіка і жінки.

За півроку він дозрів аж до парламентських виборів і йде туди під стягами Ляшка. Того самого Ляшка, який разом із своїми “радикалами” набрав ділянок в лісі й допоміг родині нардепа-комуніста Ігоря Калєтніка створити своє Бучанське межигір’я. 

Тепер “радикал” Бевзюк теж, як виявилось, допомагає дерибанникам під Києвом.

Нещодавно під прокуратурою Ірпеня з’явився інший кандидат в нардепи від Ляшка по 95-му округу Ярослав Місяць, проти якого відкрита кримінальне провадження саме через дерибани. Під час обшуку в його оселі правоохоронці виявили в нього сотні заяв на землю.

Під прокуратурою стріляли й люди бачили Ярослава Місяця й зробили світлину, де видно, що він тримає в руках.

Бевзюк, який, судячи зі світлин, допомагав “радикалам”-дерибанникам в Ірпені, каже, що вони не стріляли, а захищали.


На фото видно, що “радикал” Бевзюк поспішив на допомогу іншому радикалу-дерибаннику Місяцю.

Зараз однопартійця Бевзюка Ярослава Місяця розшукують правоохоронні органи.

Киянка Ольга Веремеєнко теж балотувалася до Київради по 29-му окрузі й тепер іде до парламенту як самовисуванка, але при цьому є членкинею партії “Батьківщина”.

Очевидно, що “Батьківщина”, до якої не так давно входив Ар’єв, вирішила на його окрузі офіційно не висувати нікого.

До прикладу у сусідніх округах (217, 219) є офіційний конкурент від цієї партії.

Властивості файлу програми самовисуванки Ольги Веремеєнко збігаються із налаштуваннями властивостей програми офіційного самовисуванця “Батьківщини” у 217-му оболонському окрузі Володимира Старовойта (Назва: Проект, Автор: User Збережений: Alex).

В Інтернеті була інформація, що самовисуванка-“бютівка” Веремеєнко працює помічницею директора по зв’язкам з громадськістю ПП “Акрілат-Хімконтракт”, що займається імпортом хімічної сировини. Це сімейний бізнес – директор підприємства її чоловік – Дмитро Веремеєнко.

Але в програмі ЦВК Веремеєнко на цей раз зазначила, що є лише головою ради ГО соціальний центр “Перспектива”. Хоча і заначається, що організація працює з 2010-го року, цей сайт належним чином не заповнений і не функціонує. Є у цієї соціальної ініціативи на ФБ сторінка, де аж 25 членів групи.

На сайті того ж таки Старовойта, чия програма робилась на тому ж таки комп’ютері, що й програма Веремеєнко, є пдф-формат газети “Перспектива Оболонь”, яка агітує за Ольгу Веремеєнко під час виборів до Київради.

“Громада Оболоні” наголошує на тому, що ці соціальні проекти, на яких піаряться “бютівці”, можуть використовуватись для підкупу виборців, оскільки під час передвиборчої кампанії виборцям округу та їхнім дітям даруються дорогі подарунки.

На перший дзвоник до школи завітала і Ольга Веремеєнко.

До речі, на своїй сторінці ФБ щойно оголосили про перевибори до ВРУ Веремеєнко написала: “Відкривається новий сезон полювання за голосами”.

З-поміж тих, хто невдало балотувався в Київраду й тепер іде в нардепи у цьому окрузі є довлі сильний духом представник партії Єгора Соболєва “Воля” та фактично один із співзасновників партії – киянин Олексій Герман. Він претендує на “майданівський” сектор електорату.

Разом із Соболєвим Герман відсидів 5 днів у СІЗО за те, що спробували бути присутніми на засіданні органу місцевого самоврядування – Київради. Це право гарантоване українським законодавством, але судді тоді прийняли політичне рішення. У Київраді їх затримав “Беркут”.

Під час майдану увійшов до координаційної ради майдану, а коли війська Росії напали на Україну пішов добровольцем у Донбас і брав кілька міст.

В тому числі воював під Донецьком й із зони АТО активно постив у соцмережі.

Різко критикує однопартійця Веремеєнко – Старовойта.

Постити у соцмережі розпочав з травня 2013-го року. Всі дописи виключно стосуються розвитку державності. Одним з перших разом з Єгором Соболєвим вимагав виборів до Київради.

На сайті ЦВК значиться, що Герман народився в Празі. Зараз працює головним редактором у “Комунальному віснику”.

Герман – останній з трьох депутатів, які зараз є кандидатами в нардепи і раніше змагалися з помічником Ар’єва за мандат до Київради.

Другим представником так званого “майданівського” електорату є киянин-“демальянсівець” Роман Михайлов. 

Михайлов теж балотувався у Київраду, але не по оболонському 29-му округу, як троє попередніх, а по 48-му Святошинському.

З соцмережі “В контакте” немає жодного посту під час майдану. Порости по суті починаються з травня, коли стартувала передвиборча кампанія до Київради.

Він працює економістом 2-ї категорії науково-дослідної частини Інституту Міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де й отримував освіту.

До цього був гендиректором ТОВ “Перші страхові партнери” (2009-2013). До того два роки був працівником ПрАТ “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп”.

Кандидатка Галина Сулима з одеським корінням вирішила підкорювати Верховну Раду в Києві, про що повідомила на своїй сторінці в ФБ, де створила сторінку лише наприкінці вересня цього року.

Сулима зараз є директоркою продюсерського центру “Рутенія – Інтертейнмент”. Сама закінчила акторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії й знімалсь у стрічках “Хлопчину звали Капітаном”, “Ар-хі-ме-ди!”, “Така пізня, така тепла осінь”, “Сад”, “Останній бункер”, “Голод-33”, “Козаки йдуть”, “Вінчання зі смертю”, “Фучжоу”, “Сьомий маршрут” та ін.

Але до політики Сулима подалась ще з 10-ть років тому: очолювала одеське відділення УНА-УНСО та стала помічником нардепа Андрія Шкіля на громадських засадах.

Сулима чудово розуміє, що для неї йти в нардепи в цьому окрузі – без шансів, бо переможець де-факто визначений, але тим не менше просить людей пожертвувати їй на кампанію гроші:

Ар’єв стверджує, що перед виборами йому колишній помічник Шкіля пропонував себе та Сулиму як двох потенційних помічників у майбутньому нардепстві. Сулима цю інформацію спростовує й наголошує, що з таких питань зверталась би до нардепа сама, а не через посередників.

Ще один кандидат Валерій Трухан, як і Сулима, сторінку в соцмережі завів наприкінці вересня. Сторінка “Вконтакте” з’явилась через кілька днів по тому.

Трухан самовисуванець, директор Торгового дому “Ріелтер-Україна”, також має ГО “Взаємодопомога”.

І хоча на сайті йдеться про те, що “Взаємодопомога” працює з 1999 року, але навіть на цьому сайті немає жодних новин про діяльність та результати цієї громадської організації.

Любомир Килимник – самовисуванець, заступник голови правління Акціонерного комерційного банку “Аркада”, з яким у “Київміськбуді” була спеціальна програма кредитування житла. 

На тихому 218-му окрузі здивувало те, що один з найгірших членів Партії регіонів і досі з-поміж нас й має нардепські амбіції.

Так до парламенту балотується Олег Калашніков, який у 2012-му році вже конкурував з Ар’євим і набрав тоді дещо більше 6 % голосів (майже 5,5 тис).


Калашніков організовував антимайдан.

Хоча цей голова ГО “Загальновоїнська спілка України”, який колись був нардепом від ПР, іде самовисуванцем, членство в ПР не полишив. Тобто він іде навіть не від “Опозиційного блоку”.

Після скандалу із журналісткою СТБ Маргаритою Ситник “регіонала” Олега Калашникова взагалі мали б виключити з партії, але не склалося.

Нагадаємо, що недоторканий депутат Калашніков у 2006 році під Верховною Радою разом із своєю охороною схопив журналістку Маргариту Ситник, побив оператора, а відео, яке мала група СТБ про наметове містечко “біло-блакитних” – знищив.



Журналістці Калашніков сказав: “Зайка, забудь эту тему!”. Журналісти тоді оголосили йому медіа-бойкот, хоча не всі його дотримувались.



З’їзд Партії регіонів у 2007-му році з метою самозбереження так і не наважився взяти Калшнікова у список, і тепер у нього традиційний 219-й округ.

На своїй сторінці у соціальній мережі Калашніков, проти якого навіть не порушили кримінальну справу за побиття працівників ЗМІ, називає сучасну владу в Україні “хунтою”.

Варто процитувати кандидата в нардепи, який дозволив собі балотуватись по Києву, і якого зареєстрували без проблем у ЦВК:

І цій людині, яка уникла покарання за порушення 171 статті КК України, ще ніхто не кинув виклик у флеш-мобі TRASH BUCKET CHALLENGE.

Його агітатори спокійно роздають агітпродукцію на Академмістечку.

Попри те, що балотується “регіонал” Калашніков на цій же дільниці є представник “Опозиційного блоку” – дніпропетровчанка Ірина Малюк – вчителька спеціалізованої школи N194. Її програму створив традиційний для “Опозиційного блоку” автор RePack by Diakov.

Тобто від “Опозиційного блоку” (читай екс-регіналів) на цьому окрузі не наважилися йти кияни.

Попри те, що перемога головного кандидата Володимира Ар’єва, на окрузі майже гарантована, з-поміж 14-ти кандидатів є й технічні кандидати. Цікаво чиї?

До прикладу два киянина, один з яких керівник регіональної команди ТОВ “Флекс-Інтеграція” Андрій Костенко, а інший менеджер ТОВ “Дітрейд” Роман Наконечний

Властивості файлів програм кандидатів на сайті ЦВК свідчать – у них один автор Roman.

Технічну природу має і Дарт Вейдер (Володимирович). Не виключено, що Вейдер з 218-го округу зніметься з виборів. Принаймні його тезка з сусіднього 219-го округу вже так і зробив). За рішенням ЦВК від 9-го жовтня його зняли з реєстрації за власним бажанням.

Це означає, що йому вже не повернуть суму застави, але члени комісії від Дарта Вейдера уже могли взяти участь у жеребкуванні й залишитись на своїх позиціях у ДВК. Таких осіб можна запропонувати “перекупити” кандидатам-лідерам цього округу.

Програми Дартів Вейдерів, які йдуть по різних округах, зроблені на Південно-Західній залізниці (ПЗЗ).

(Колись на ПЗЗ створювали передвиборчу программу Ляшкові. Керівником ПЗЗ є Олексій Кривопишин, якого призначили ще за часів Януковича).

Проект Дарт Вейдер та Інтернет партія України – це такий собі одеський гумор. Вперше Дарт Вейдр, за основною версією, з’явився в Одесі і задумувався як суто регіональний проект місцевого політика Олексія Гончаренка – сина “регіонала” Олексія Костусєва.

Костусєв кинув мати Гончаренка тоді, коли сину було лише кілька років. Конфлікт між батьком та сином загострився у 2010-му році, коли на посаду міського голову Одеси претендували син Гончаренко і тато Костусєв. Останнього підтримувала Партія регіонів й Гончаренко на вибори не пішов.

Через короткий проміжок часу (2011-й рік) до міської ради, де мерство здобув “регіонал” Костусєв вперше завітав Дарт Вейдер, який звинуватив місцеву владу в дерибані.



Тобто проект Дарта Вейдера може виконувати своєрідну функцію “тролінга” конкурента й вже давно виріс далеко за межі Одеси.

Проект Дарт Вейдер пішов на президентські вибори навесні цього року, а тут для реєстрації треба б було вже кілька мільйонів гривень. ЦВК йому, щоправда, відмовила.

Тепер на парламентських виборах пішла хвиля реєстрацій кандидатів в нардепи у різних округах столиці. Це значить, що низка людей погодилась змінити своє ім’я та прізвище.

Для кандидата в нардепи сума, яку треба сплатити, складає дещо більше 10 тис гривень, але, щоб зареєструвати низку технічних кандидатів в країні сума треба чимала.

Авторка: Ірина Федорів, журналіст

 

4 коментарі218-й округ: скандальний “риг” і “сепар” Калашніков

  1. Дмитро коментує:

    Скільки ж непотребу балотується. Ар’єв вже достатньо себе дискредитував, щоб за нього не голосувати. Хоча, віддаю йому належне – агітацію його команда прикріплює скотчем, на відміну від того ж Бевзюка, який район вже перетворив на смітник. На мій погляд, найвдаліший вибір це Герман з партії Воля.

  2. misyachniy коментує:

    Ну що ж, буду голосувати або за Михайлова, або за Герман. Що ж до Ар”єва як політичного перебіжчика з “Батьківщини” до “Блоку Петра Порошенко” довіри немаю. У 2012 році Ар’єв піарився як єдиний кандидат від опозиційної сили з гаслом: “ЗВІЛЬНИ своЮ воЛЮ”, а зараз піариться під гаслом, як: “Єдиний кандидат від демократичних сил” – перевертень !

Напишіть відгук